Вышел новый выпуск рассылки "Библиотека бесплатных учебников и аудиокниг".

Он доступен по адресу:

http://subscribe.ru/archive/job.education.uchebnic/200806/04170821.html

Вотъ, собсно сабж Смотреть всем в обязательном порядке. Можно найти оч. много редких учебников, которых хрен найдешь где-нибудь. Также достаточно всякой популярной литературы, аудиокниг на разные тематики, видеоуроков фотожопа и т д и т п. Очень радует то, что все Бесплатно! Рекламы - минимум, нету проклятых банеров на полекрана и тем более(Слава тебе Господи) Фиксофаных ФЛеш\Гиф попапов по-центру екрана.

Знову як глупенькій бавлюся в LineAgeII, скоро сесія, ситуація не з найкращих - страшна аддикція до цьої мморпг + задниця з багатьох предметів. Ндям, судячи з отих постів, що я роблю, можна подумати, що я якийсь нитік і меланхолік )) От хренова тенденція, в голову ніц крім всяких проблем і гадостей не лізе, хоча ні, веб-дизайном зайнявся трошки) зробив хоумпейджа - http://che-style.freehostia.com/ :D як на перший раз, то, думаю, досить непогано. Отримав замовлення, зробив сайта філії торгової біржі =) залишається тільки залити на хостинг. От подумую серйозно фріленсерством пілся сесії зайнятись, хоча можна й вже почати.. Дика жага до грошей з"явилась, але схожа жага їх витрачати ні краплі не змінилась) Загалом ситуація нейтрально-хренова, якщо можна так виразитись. Відсутність коханої людини дає себе знати + "зловонное дыхание приближающейся сессии" не дає спокою.

Вау, житуха більш-менш наладилася, возмужав, окреп, крапаль порозумнішав..
ех, закохався 1й раз в житті... по справжньому... О, райська насолода, О, Мука, о, Приплив емоцій: позитивних й негативних, приємних й противних, бурних, як гірська річка після тижневої зливи і спокійні й тихі, злі, приховані глибоко в собі страхи.. Переживання, Ревність.. О майн гот, краще б я не знав цього відчуття!!! Хоча, зараз я відчуваю, що моє життя є повним. Відчуття величі, своєї унікальності і переваги над іншими - ааа, це також відчуття заради якого варто жити! Хе-Хе! коли тобі вдається те, що толпам, тисячам інших не вдається... уххх гордість, світ у твоїх ног і ти легкою ходою топаєш вулицями рідного( чи ні?) міста Львова, життєрадісно озираючись навкруги, даруючи окремим персонам посмішки, цікаві погляди і т д. Ех, але як же мені важко зараз, я мучуся, я ревнивий як аццкій падонаг, але я утримую це в собі, бо знаю, що ревнувати без приводу - страшна глупість і тільки погіршує відносини.. Еххх, вирветься це все колись з мене.. Але половинка моя також не промах, диктатор по натурі, ревнивий диктатор при чому.. До таких "Ухіщрьонних"( да вибачать мене щирі Українці за мій "нєпростітельний" ))) суржик, ну надто сильно оточує мене ця мова, запас словниковий змішаний з 4х мов) емм, до таких "Ухіщрьонних" методів, що мені аж не по собі стає... але приємно ж )ну, виплеснув враження, можна й спати лягати.

Ніяк не можу розібратися в свому житті... Керуюся тільки емоціями, к чортям логіку і здоровий глузД! я одночасно боюся, безмірно поважаю, зневажаю, жалкую, ще раз боюся і не розумію самого себе.
Можливо після викладення усіх своїх "емоцій" тут, в такій далеко не емоційній формі допоможе мені ... Отже, я ще не знайшов місця у цьому житті і це мене бісить, я злий як собака сам на себе через це, зі мною коїться якась Х*йня! З оточуючими я поводжуся категорично, хоча деякі індивідиуми не доганяють цього в повній мірі ))Друзів у мене немає. Хоча може хтось і ввважає мене своїм другом, але я - ні. Обманюю сам себе.. кажись.. Фак! Друзі завжди зраджували мене, в особо низькій і поганій формі, тому я , сцуко, не попускаю нікому нічого. Мене проймає нелюдська лють як тільки згадаю про негідні, єхідні, лукаві зради моїх колишніх друзів. Все це кощунство, лицемірство і фальш, ГРРР. Мене практично всюди раді бачити, але мене побоюються і деколи стараються уникати. Я стараюся бути добрим до людей, але коли мені на добро відповідають абсолютно протилежно.. ГРР Багато все ж таки в мені зла. Одного разу це зло.. моє ЕГО, вирвалося на волю.. наслідки були такими, що досі я не можу повірити, що це тапилось... Хоча сам з цього нічого не пам"ятаю.Після цього від мене відвернулися дорогі мені люди, спричиняючи мені страшний біль..Біль настільки сильну, що я через свою слабкість( страх?) поринув у цю блядську віртуальну реальність..Страх.. Дивна річ, Страх невідомо перед чим, комплекси в яких я толком не розібрався не дають мені спокою.
Усьо, сьогодні я буду змінювати себе і світ який мене оточує на краще. Не буде більше марної трати часу, не буде більш втечі від неминучого, не буде більш Че такого як його знали Батьки, Родичі, знайомі, прості пересічні людішкі. Цей прогрес встановлення себе як особистості, цієї еволюції хлопака, який не знає що йому робити до потужної особистості, яка вдосконалюючи себе змінить кругозор простих людішок. Peace.